- за характером туристичного маршруту існують такі види туризму: рівнинний,
гірський, водний, спелео, повітряний, космічний, змішаний;
-залежно від засобів пересування: пішохідний, лижний, кінний, автомобільний,
велосипедний, водний, автобусний, залізничний, авіаційний, комбінований;
-за місцем проведення подорожі розрізняють туризм внутрішній (національний) та
зовнішній (міжнародний);
- за діяльністю - туризм з активними (веслові судна, плоти, катамарани,
велосипеди та інші) і пасивними (морські та річкові круїзи, подорожі на
автобусах, яхтах, тощо) засобами пересування;
- за способом організації подорожі (організований і неорганізований, плановий та
самодіяльний);
- за туристичною програмою (традиційний, екзотичний та екологічний);
- за сезонністю (літній, зимовий та міжсезонний туризм);
- за рівнем доступності й соціальної значимості в житті суспільства туризм
ділиться на соціальний, що має масовий характер у зв'язку з його доступністю
широким колам населення, й елітарний, доступний з тих або інших причин (за
ціною, за фізичним навантаженням тощо) обмеженому контингенту.
Мотиви занять спортивним туризмом різноманітні і залежать від особистості, але
найчастіше це: спортивне вдосконалення, оздоровлення, пізнання навколишнього
середовища і самого себе, спілкування в малих групах. Результатом занять
спортивним туризмом можна вважати: фізичний і духовний розвиток людини;
естетичне та морально-вольове виховання; пізнання історії та сучасності, культур
та звичаїв місцевого населення, дбайливе відношення до природи та поваги до
національних традицій; розвиток та підвищення рівня знань, умінь, навичок
подолання природних перешкод тощо.