1) прикласти компас на карту таким чином, щоб масштабна шкала (ліва сторона
плати) відповідала напрямку маршруту, тобто з'єднувала точки початку і кінця;
2) кільце зі шкалою повертати доти, поки настановні позначки і рівнобіжні лінії
на основі колби не будуть рівнобіжні вертикальним лініям координатної сітки або
напрямкам магнітних меридіанів, нанесених на карту;
3) нульова крапка шкали повинна бути установленою згідно напрямку півночі на
карті;
4) проти середньої червоної лінії на платі зняти показники азимуту зі шкали. Це
і буде магнітний азимут. При цьому треба стежити за тим, щоб буква "N" була
звернена строго на північ, щоб уникнути помилки у вимірі кута на 180°.
Рис. 2.2. Схема передачі даних з супутників на GPS пристрій
Цей спосіб називається двовимірним визначенням або 2D. При контакті із чотирма і
більше супутниками можна отримати набагато більше інформації щодо положення,
зокрема визначається висота знаходження над рівнем моря, швидкість пересування,
перешкоди на шляху, тощо. Таке визначення називається тривимірним або 3D.