З усієї різноманітності об'єктів, що зустрічаються на місцевості на шляху
туриста, з метою набуття навичок орієнтування використовують природні або штучні
предмети-орієнтири: точкові, лінійні, площинні.
Для руху за азимутом вночі треба включати в схему маршруту всі місцеві предмети,
які добре та безпомилково можна впізнати в темряві. Рух здійснюється по
ділянках, від одного орієнтиру до іншого. Для контролю руху рекомендують
виділяти двох-трьох ведучих та двох-трьох лічильників пар кроків.