- за характером туристичного маршруту існують такі види туризму: рівнинний,
гірський, водний, спелео, повітряний, космічний, змішаний;
-залежно від засобів пересування: пішохідний, лижний, кінний, автомобільний,
велосипедний, водний, автобусний, залізничний, авіаційний, комбінований;
-за місцем проведення подорожі розрізняють туризм внутрішній (національний) та
зовнішній (міжнародний);
- за діяльністю - туризм з активними (веслові судна, плоти, катамарани,
велосипеди та інші) і пасивними (морські та річкові круїзи, подорожі на
автобусах, яхтах, тощо) засобами пересування;
- за способом організації подорожі (організований і неорганізований, плановий та
самодіяльний);
- за туристичною програмою (традиційний, екзотичний та екологічний);
- за сезонністю (літній, зимовий та міжсезонний туризм);
- за рівнем доступності й соціальної значимості в житті суспільства туризм
ділиться на соціальний, що має масовий характер у зв'язку з його доступністю
широким колам населення, й елітарний, доступний з тих або інших причин (за
ціною, за фізичним навантаженням тощо) обмеженому контингенту.
Так, наприклад, уряди таких екологічно чуттєвих областей як Галапагоські острови
(Еквадор), Непал, Беліз, Коста Ріка почали розробляти спеціальні концепції
розвитку туризму, щоб гарантувати захист довкілля від забруднення та взагалі
руйнації екосистем внаслідок туристичної діяльності. Інший приклад: у Гімалаях
шлях на Еверест, Аннапурну так добре освоєний, що у 1989 р. була створена
спеціальна експедиція, з метою прибрати сміття поблизу базового табору,
(особливості цієї місцевості створюють проблеми з утилізацією відходів).