1) прикласти компас на карту таким чином, щоб масштабна шкала (ліва сторона
плати) відповідала напрямку маршруту, тобто з'єднувала точки початку і кінця;
2) кільце зі шкалою повертати доти, поки настановні позначки і рівнобіжні лінії
на основі колби не будуть рівнобіжні вертикальним лініям координатної сітки або
напрямкам магнітних меридіанів, нанесених на карту;
3) нульова крапка шкали повинна бути установленою згідно напрямку півночі на
карті;
4) проти середньої червоної лінії на платі зняти показники азимуту зі шкали. Це
і буде магнітний азимут. При цьому треба стежити за тим, щоб буква "N" була
звернена строго на північ, щоб уникнути помилки у вимірі кута на 180°.
Оскільки напрям магнітної стрілки не точно співпадає з напрямом на географічний
полюс, то розрізняють два меридіани: істинний (географічний) та магнітний
(рис.2.1). Різниця між істинним та магнітним меридіанами називається кутом
магнітного схилення і може досягати величин в 10-20° та більше і мати різний
знак (+ чи -). Схилення вважається східним (зі знаком плюс), якщо північний
кінець стрілки компасув відхиляється до сходу від дійсного меридіану, та
західним (зі знаком мінус) при відхиленні стрілки до заходу.