Рис. 2.2. Схема передачі даних з супутників на GPS пристрій
Цей спосіб називається двовимірним визначенням або 2D. При контакті із чотирма і
більше супутниками можна отримати набагато більше інформації щодо положення,
зокрема визначається висота знаходження над рівнем моря, швидкість пересування,
перешкоди на шляху, тощо. Таке визначення називається тривимірним або 3D.
Дійшовши до другого орієнтира, визначають напрямок другої ділянки, потім
третьої, четвертої, п'ятої, поки не досягнуть кінцевого орієнтира. Однак може
статись, що весь маршрут по відстані пройшли, а до кінцевого орієнтиру не
вийшли. Це пояснюється тим, що при визначенні азимутів і у вимірах відстані
парами кроків були допущені помилки. Але якщо не було допущено грубих помилок,
то кінцевий орієнтир повинен знаходитись десь недалеко, в радіусі, який дорівнює
1 1
----- ÷ ------ довжини ділянки
15 20
Наприклад, довжина останньої ділянки - 500 пар кроків. Радіус кола, в межах якої
знаходиться кінцевий орієнтир, складе 25-30 пар кроків.